ходить некоторое время

I. походити, (усилит.) попоходити; см. Ходить, Похаживать. [Тільки слідочок з-під білих ніжечок, де милая походила. Скільки я попоходила (П. Мирн.)].

II. Походить на кого, на что - скидатися (реже скидати) на кого, на що, походити, подобати, виглядати, удавати, здаватися на кого, на що, бути схожим на кого, на що, підходити до кого, до чого; (уподобляться) подобитися кому, чому. [Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай (Коцюб.). Вона скидається на матір (Звин.). Обличчям він дуже скида на вас (Основа). Такий він був тихий, звичайний і на панича не походив (М. Вовч.). Щось ти мені, братку, не подобаєш на невільника; ти опришок (Маковей). Виглядав на нещасливого борця, що от-от здасться на ласку і неласку ворога (Стеф.). На индика він ще й тим удавав, що був палкий та пінявий (Яворн.). Чи то-ж наш простий люд не варт, щоб ми його образу подобилися (Куліш)]. Он таки начинает -дить на человека - він таки починає на людину скидатися, починає людніти (вилюднювати). Сын -дит на отца - син на батька скидається (подобає). Это -дит на чудо - де скидається (виглядає) на чудо, видається чудом.

* * *

ходить некоторое время

йөрөп тороу (килеү), йөрөштөрөп алыу

несов. на кого-что

быть похожим

оҡшау, оҡшап тороу

1. прийти, приходить куда-л.

2. ходить, сходить; ездить, съездить куда-л., к кому-л., с какой-н. целью

3. подходить, подойти; приблизиться к кому-чему-л.

4. в сочет. с деепр. формой глагола образует составные глаголы со значением:

1) приближения к чему-л.

2) постепенного развития действия

– миен возаш

– миен кержалташ

– миен керылташ

– миен кошташ

– миен лекташ

– миен пернаш

– миен пижаш

– миен пураш

– миен пызнаш

– миен савырнаш

– миен толаш

– миен тӱкнаш

– миен шинчаш

– миен шогалаш

– миен шуаш

– миен эҥерташ

– миен тошкалын огыл

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

несов. см. отойти

сов. кого; разг.

тәрбиәләп (ҡарап) һауыҡтырыу, сәләмәтләндереү

1. сов. что

перестать ходить

йөрөмәй башлау, йөрөүҙән (йөрөп) туҡтау

2. сов. что

что; разг.

проходить куда-л. некоторое время

йөрөп алыу, йөрөп үткәреү

3. сов. что

что; прост.

утомить

йөрөп талдырыу

1. to change; 2. to alter; 3. to vary; 4. to fluctuate

Русский глагол изменять описывает действие в его общем виде без уточнения характера объекта и степени изменения. Английские эквиваленты кроме общего названия действия уточняют характер и степень изменения и его отношение к объекту.

1. to change — изменять, изменить, измениться, менять, меняться, обменять, разменять, делать пересадку (может включать полное изменение, превращение в другой вид или состояние): to change plans — изменять планы; to change the sheets/the bed — сменить белье на постели; to change one's job (the tyre) — сменить работу (шину); to change one's flat — поменять квартиру/переменить квартиру; to change places with smb — поменяться с кем-либо местами; to change a twenty dollar bill — разменять купюру в двадцать долларов; to change a baby — перепеленать ребенка/поменять пеленки ребенку; to change one's dress — сменить платье/переодеться; to change the furniture around — переставить мебель; to change one's seat — пересаживаться/пересесть; to change trains — делать пересадку; to change gear — переключать скорость; lo change one's tone — переменить тон The house has changed hands. — Дом перешел к другому владельцу. This car has changed hands several times. — Эта машина переходила несколько раз из рук в руки. I have changed my mind. — Я передумал./Я раздумал. The time of the meeting has been changed. — Время заседания перенесли. Times change. — Времена меняются. You have not changed al all. — Вы совсем не изменились. His expression changed. — Он переменился в лице. The weather has changed. — Погода переменилась. Don't bother to change for dinner. — Переодеваться к обеду не надо. We will have to change twice. — Нам придется сделать две пересадки. All change! — Поезд дальше не идет!/Здесь пересадка! The wind changed from north to east. — Северный ветер сменился восточным. We have changed over from solid fuel to electricity. — Mы перешли с твердого топлива (угля, торфа, дров) на электричество. Не has changed over to modern languages. — Он переключился на изучение современных языков. She has changed since she went to college, she is quite a different person now. — Она переменилась после того, как начала ходить в колледж, теперь это совсем другой человек. It is amusing to sec how things change wilh limes. — Интересно наблюдать, как со временем меняется жизнь.

2. to alter — изменять, видоизменять, меняться, изменяться (обозначает не полное изменение, а лишь некоторое видоизменение, чем он и отличается от глагола to change или постепенное изменение в течение длительного периода, в чем он сближается с глаголом to change): to alter course — менять курс; to alter a dress — переделать платье That alters things/the case. — Это меняет дело. I found her very much altered. — Я нашел ее сильно изменившейся./Я обнаружил, что она сильно изменилась. The town has altered a lot. — Город сильно изменился./Город во многом стал другим./В городе многое изменилось. Her face has altered much over the years. — С годами у нее сильно изменилось лицо. My home town has not altered much since I was there last. — Мой родной город почти не изменился с тех пор, когда я был там в последний раз. How do you want this dress altered? — Как вы хотите переделать это платье?

3. to vary — изменять, изменить, менять, меняться, разнообразить, варьировать (изменения, которые происходят часто и в разных направлениях): to vary one's methods (one's diet) — разнообразить методы (диету) The price varies with the season. — Цена может меняться в зависимости от сезона. His mood varies with weather. — У него настроение меняется в зависимости от погоды. How much milk do you use a day? — Oh, it varies. — Сколько у вас уходит молока вдень? — Ох, по-разному. We played chess at six o'clock every evening, and it never varied over these twenty years. — В шесть часов вечера мы всегда играем в шахматы и ни разу за эти двадцать лет не изменили этому правилу. The price of coffee varies from… to…. — Кофе стоит от… до….

4. to fluctuate — изменять, изменить, переменить (описывает изменение, которое может колебаться от верхнего уровня к нижнему и обратно): Blood pressure may fluctuate several times in the course of the day. — Кровяное давление может меняться несколько раз в течение дня./Артериальное давление может меняться несколько раз в день. Prices for some goods fluctuate a lot. — Цены на некоторые товары очень часто то подскакивают, то падают.